Як самостійно позбутися поганих думок у голові

«Не бери сумного, не бери до голови! Не зважай, все переживи!» – співає Святослав Вакарчук у своїй пісні «Оберіг». У цих рядках криється глибока мудрість, яка перегукується з темою нашої статті. У чому ж полягає суть цього послання? Дехто вважає, що воно закликає до психологічної стійкості: відпусти негативні думки і не дозволяй їм отруювати твій розум. Інші ж стверджують, що сумні думки можуть призвести до сумних вчинків. Але в будь-якому випадку, висновок один: від сумних думок потрібно позбавлятися, щоб зберегти гармонію в душі та радість у житті.

Як розрізнити хороші та погані думки?

Те, що для однієї людини здається хорошою ідеєю, для іншої може бути неприйнятним. Наприклад, думка про пограбування банку. Ми часто говоримо: «Це була погана думка», коли наша затія зазнає невдачі.

Отже, погані думки мають погані наслідки. «Жити страшно, люди злі, я нікому не потрібен, всі з мене знущаються» — і ось, переконавши себе в цьому, людина стрибає з даху багатоповерхівки або мститься своєму кривднику.

Звичайно, не завжди погані думки призводять до таких трагічних наслідків. Але вони активно атакують свідомість, заважаючи зосередитися, тверезо оцінити ситуацію та знайти шляхи вирішення проблеми. Вони виснажують, викликають відчай і зневіру.

Кажуть, що думки матеріальні. Якщо це правда, то люди, які не впевнені в собі і постійно повторюють: «Не з моїм щастям», «У мене не вийде», «Нехай це зробить хтось інший — я не впораюся», програмують себе на життя, повне розчарувань.

До поганих думок належать і тривожні. Кожна людина хвилюється за себе, своє здоров’я, переживає за близьких. Але особливо це властиво вразливим, чутливим людям. Фобії, які їх переслідують, обмежують їхні дії, заважають приймати адекватні рішення і радіти життю.

Дитина не відповідає на дзвінок? Яка вже робота, коли ми готові зірватися з місця і бігти на пошуки! Начальник не привітався? Швидко перебираємо в голові можливі помилки. Чоловік їде у термінове відрядження? Звідки це раптом, адже ніколи раніше не їздив — напевно, у нього є коханка. Життя перетворюється на суцільне очікування підступу та неприємностей.

Погані думки відрізняються нав’язливістю. Вони засідають у голові, як скалка, не даючи забути про себе. На думку психологів, нав’язливі думки — це безперервне прокручування небажаних спогадів, сумнівів, ідей, бажань, страхів або дій. Реальна проблема в таких нав’язливих думках часто перебільшується і спотворюється. У голові, заповненій такими думками, не залишається місця для позитиву. Нервова система страждає, людина стає дратівливою або плаксивою. Невроз, синдром нав’язливих станів стають реальною перспективою.

Чи можна позбутися поганих думок?

Американка Луїза Хей1 дійшла висновку, що багато хвороб є наслідком поганих думок. На її думку, наше самопочуття залежить від того, наскільки позитивно ми мислимо.  

Переживши в дитинстві та юності психологічні травми і впоравшись з їхніми наслідками, вона почала консультувати парафіян однієї з нью-йоркських церков. Згодом на основі свого досвіду вона склала «Довідник психологічних причин фізичних недуг» і запропонувала позитивні способи мислення для виходу з них.  

Луїза Хей вважає, що саме вони допомогли їй впоратися з онкологічним захворюванням, яке спіткало її, коли їй було 50 років. «Ти можеш зцілити себе сам» — так називається її найвідоміша книга. Ми самі творимо своє майбутнє: погані думки провокують неприємні ситуації. Звинувачувати в своїх образах і невдачах інших — неправильно. Той, хто думає, що він самотній, тому що його ніхто не любить, буде самотнім, поки не змінить хід своїх думок. Людина, яка вірить в існування любові і любить, буде оточена любов’ю.  

Досягти гармонії в своєму житті можна лише після того, як встановиться гармонія в душі. Так вважає Луїза Хей і дає кілька порад, за допомогою яких можна змінити свої думки, позбутися страхів, невпевненості і переживань та зробити своє життя радісним. Насамперед необхідно:

Визнати свою любов до себе, стати для себе центром Всесвіту

      Потрібно стати перед дзеркалом, подивитися самому собі прямо в очі і сказати, звернувшись до себе на ім’я: «Я люблю тебе і приймаю тебе таким (такою), який (яка) ти є». На перший погляд, це просто. Але більшість людей спочатку відчуватимуть внутрішній опір. Ком у горлі, незручність, а то й сльози заважатимуть зізнатися в любові до себе.

      Однак не можна не погодитися з твердженням, що той, хто не любить себе, не може щиро любити інших. Ось і в Біблії сказано: «Люби ближнього твого, як самого себе». Наповнивши свою душу любов’ю, ми просто не залишимо в ній місця для поганих думок.

      Позбутися безглуздих переживань

        Давні образи, сварки, неприємні ситуації — ми переживаємо їх знову і знову, подумки намагаючись довести свою правоту, виправдатися перед собою або кимось. Вони залишилися в минулому, але ми їх реанімуємо, відроджуємо і не відпускаємо, витрачаючи даремно емоції та енергію і скаржачись, що відчуваємо себе, як вичавлений лимон або випотрошена риба.  

        Перенесемо всі свої образи на аркуш паперу: складемо список усього, що нас мучить. Це і будуть думки, від яких нам слід позбутися. Далі порвемо його на дрібні шматочки і викинемо в сміття або ж спалимо, а попіл розвіємо, примовляючи: «Я звільняюся від своїх страхів, від напруги. Я відчуваю спокій і гармонію в душі”.  

        Так Луїза Хей радить робити щоразу, коли в голову лізуть погані думки.

        Пробачити образи

          Спілкування з деякими людьми зводиться до вислуховування їхніх образ і скарг на родичів, колег, дітей, чоловіків, сусідів. Іноді складається враження, що вони насолоджуються станом ображеності та постійно висувають претензії до оточуючих. Не дивно, що вони часто скаржаться на високий тиск, головний біль та поганий сон.

          Насправді, все, що їм потрібно, — це «розчинити» свої образи у прощенні. Зробімо це й ми: сядемо там, де нас ніхто не потурбує, розслабимося, закриємо очі та уявимо себе у темному театральному залі. На освітленій сцені стоїть людина, до якої ми відчуваємо неприязнь і яку хотіли б пробачити. Уявімо її усміхненою, ніби з нею відбувається щось чудове. Збережемо цей образ і дозволимо йому зникнути, а потім уявимо на її місці себе — такими ж щасливими.

          Цю вправу, яка покликана розтопити крижані брили образ, потрібно виконувати хоча б раз на день протягом місяця. Луїза Хей стверджує, що життя без образ стає значно легшим.

          Розчистити місце для змін

          Якщо уважно проаналізувати свої думки, можна помітити, що більшість з них виражає сумніви, невпевненість та розчарування: «Як мені все набридло», «У мене немає шансів», «Знову невдача», «Навряд чи варто це робити», «Я ніколи нікому не сподобаюсь», «Мені завжди не щастить» тощо. Негативними думками ми ніби програмуємо себе на негативний результат. І він не забариться. Звідки взятися енергії та силі, якщо ми відразу налаштовані на поразку?

          Негативні думки спонукають нас шукати причини, які б виправдали нашу бездіяльність. Їх порівнюють з концентрованою кислотою, що роз’їдає серце та розум, знищуючи щастя. Позитивні ж думки — це чарівний ліфт, що піднімає до зірок. Вони відкривають можливості, дозволяючи рухатися вперед у своєму розвитку.

          Прагнемо позитивних змін? Виганяємо з голови негатив, замінюючи його позитивними установками: «Я зможу», «У мене вийде».

          Фільтрувати інформацію

          Щоб не отруїтися, ми ретельно обираємо продукти харчування — перевіряємо їхню якість та свіжість. Однак до інформації, що надходить у наш мозок протягом дня, ми не ставимося так само прискіпливо. Тут ми всеїдні, і в результаті наша голова наповнюється інформаційним сміттям. Війни, маніяки, аварії, дефолти, теракти, вбивства — ці новини нам поспішають повідомити телеведучі, закликаючи: «Усім боятися!».  

          Ми починаємо сумніватися у власній безпеці та безпеці своєї родини, а це, згідно з пірамідою Маслоу2, одна з базових потреб кожної людини. Психологічна рівновага людини, яка живе в хронічному страху за себе та близьких, порушується. І вона вже не в змозі думати «про високе» — про самореалізацію, задоволення пізнавальних та естетичних потреб. Тут би «вижити».

          Так само прискіпливо потрібно ставитися не лише до «духовної їжі», а й до спілкування з людьми — енергетичними вампірами, які мають звичку переносити «тарганів» зі своєї голови в чужу. Тому, хто не вміє вибудувати психологічний захист, варто уникати довгих розмов з ними, щоб не заразитися їхнім песимізмом.

          1. Луїза Хей — американська письменниця, авторка мотиваційних книг, засновниця видавничої компанії «Hay House». ↩︎
          2. Піраміда Маслоу, або ієрархія потреб, є однією з найвідоміших теорій в психології, запропонованих Абрахамом Маслоу в 1943 році. Ідея полягає в тому, що людина мотивована різними потребами, які мають ієрархічну структуру, тобто від найпростіших та базових до найбільш складних та духовних. ↩︎

          Вам також може сподобатися

          Залишити відповідь

          Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *